КАССОВЫЕ ОПЕРАЦИИ

Важливим питанням для будь-якого підприємства є організація роботи з готівкою.Цей сегмент діяльності підприємства регламентується Положенням «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженим Постановою Правління Національного банку України 15.12.2004  N 637 (далі Положення № 637).


У цьому Положенні нижчезазначені  терміни  вживаються  в такому значенні:    


— готівка (готівкові кошти) — грошові знаки національної валюти України — банкноти і монети, у тому числі розмінні, обігові, пам’ятні монети, які є дійсними платіжними засобами; (Абзац четвертий  пункту  1.2  глави 1 в редакції Постанови Національного банку N 210  від 06.06.2013);     

— готівкова виручка  (виручка)  —   сума   фактично   одержаних готівкових   коштів  від  реалізації  продукції  (товарів,  робіт, послуг) і позареалізаційні надходження;    

— готівкові розрахунки    —    платежі   готівкою   підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану  продукцію  (товари, виконані  роботи,  надані  послуги),  а  також за операціями,  які безпосередньо  не  пов’язані  з  реалізацією  продукції  (товарів, робіт, послуг) та іншого майна. 

Суб´єкти підприємницької діяльності проводять готівкові розрахунки між собою та фізичними особами за рахунок готівкової виручки або коштів, отриманих в банках. 


При цьому готівкові розрахунки ведуться через:


— реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО) або з використанням розрахункових книжок (далі — РК);

— касу підприємства с оформленням прибуткових та видаткових касових ордерів;

— банківські установипідчас внесення готівки на відповідні рахунки. Треба зауважити: розрахунки , що проводяться підчас внесення готівки в установи банків без відкриття поточного рахунку для подальшого перерахування їх на рахунки підприємств (підприємців) або фізичних осіб, є для платників коштів готівковими, а для одержувачів – безготівковими (п. 2.5. Положення № 637).Але зараз нас цікавлять тільки розрахунки через касу, їх організація і проведення. 


Позначимо головні пункти, які треба розглянути (знати) для організації роботи з готівковими коштами.


Наказ про касову дисципліну

Хоча необхідність цього наказу не регламентована жодним нормативно-правовим актм, його наявність сприяє поліпшенню організації касової роботи на підприємстві , а також більш повного дотриманню вимог Положення № 637.

В наказі про касову дисципліну потрібно:

— вказати, хто є відповідальною особою за організацію та ведення касових операцій на підприємстві (касир, бухгалтер, головний бухгалтер і т. д.);

— перерахувати осіб, на яких покладаються обов’язки касира під час його тимчасової відсутності (на період відпустки , тимчасової непрацездатності тощо);

— вказати на необхідність ознайомлення працівника, який виконує обов’язки касира, з вимогами Положення № 637;

— встановити необхідність укладення з працівником, який виконує обов’язки касира, договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність;

— описати схему документообігу при оформленні касових операцій , в тому числі:

— перерахувати осіб, уповноважених керівником на підписання видаткових касових документів (про порядок документального оформлення касових операцій;

— встановити відповідального за отримання готівки в банку, а також своєчасну здачу суми коштів, що перевищує встановлений на підприємстві ліміт каси, до установи банку;

— визначити особу, відповідальну за ознайомлення всіх працівників, що мають відношення до розрахунків з використанням готівкових коштів, з положеннями наказу;

— встановити періодичність проведення інвентаризації каси;

— визначити особу, яка буде здійснювати контроль за виконанням вимог наказу;

— передбачити інші особливості здійснення касових операцій на підприємстві.

З наказом про касової дисципліни повинні бути ознайомлені під підпис всі особи, які в процесі роботи мають справу з готівковими коштами.


Касова дисципліна


Для організації готівкових розрахунків на підприємстві, тобто для прийому, зберігання і видачі готівкових коштів , підприємства повинні мати касу. На це вказує п. 4.1 Положення № 637.

Виходячи з наведеного визначення, касою можна вважати:

— окреме приміщення (кімнату), обладнане відповідно до вимог, пред’являються до зберігання грошових та інших цінностей;

— робоче місце касира (в тому числі, якщо воно знаходиться в приміщенні, в якому працюють інші працівники бухгалтерії), на якому здійснюються готівкові розрахунки та ведеться касова книга;

— місце проведення готівкових розрахунків в торговій точці (місце надання послуг, виконання робіт).

Всі обов’язки по організації каси на підприємстві покладено на його керівника.

Так, відповідно до вже згаданим п. 4.1 Положення № 637 керівники підприємств повинні забезпечити:

— належне облаштування кас;

— надійне зберігання готівкових коштів у касах;

— збереження готівкових коштів при доставці з установи банку і здачі в установу банку.

Якщо з вини керівників не створені необхідні умови для забезпечення збереження коштів під час їх зберігання і транспортування, вони несуть за це відповідальність у встановленому законодавством України порядку.

Виносити касові документи з приміщення підприємства дозволяється тільки при наявності письмового дозволу керівника або головного бухгалтера (п. 3.13 Положення № 637). У цьому випадку такі документи обов’язково повинні бути повернуті в приміщення підприємства до кінця робочого дня.Важливо! Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать підприємству, заборонено (п. 4.1 Положення № 637).


Касир на підприємстві та його обов’язки.


Касир є відповідальною особою в касі підприємства. Загальні вимоги до працівників цієї професії передбачені Довідником № 336. Так, згідно з положеннями цього документа касир підприємства зобов’язаний:

— здійснювати операції, пов’язані з прийомом і видачею готівкових грошових коштів через касу підприємства;

— забезпечувати збереження готівкових грошових коштів, цінних паперів та інших довірених йому цінностей;

— отримувати готівку в установах банку;

— здійснювати записи в касовій книзі про операції отримання та видачі готівки по кожним прибутковим касовим ордером і видатковим документом в день їх надходження або видачі;

— перевіряти правильність заповнення і наявність всіх реквізитів на прибуткових касових ордерах і видаткових документах (в тому числі наявність і достовірність підпису головного бухгалтера, а на видаткових документах — дозвільного напису керівника або уповноважених ним осіб);

— перевіряти наявність і правильність оформлення всіх додатків (заяв , накладних, розрахунків , довідок і т. д.), зазначених у прибуткових і видаткових касових ордерах;

— повертати документи в бухгалтерію для відповідного оформлення в разі недотримання хоча б одного з пропонованих до них вимог;

— підписувати прибуткові касові ордери та видаткові документи відразу після отримання або видачі за ними готівки;

— проставляти штамп або напис «Сплачено» на доданих до видаткових ордерів або відомостями документах;

— видавати квитанції до прибуткового касового ордеру особам, що здали готівку в касу;

— проставляти штамп «Депоновано» або робити відповідний запис у відомості на виплату грошей поруч з прізвищами осіб, яким у встановлений строк не здійснені виплати, пов’язані з оплатою праці;

— складати реєстр депонованих сум, вказувати у відомості на виплату грошей фактично виплачену суму і суму, яка підлягає депонуванню, звіряти ці суми із загальним підсумком по відомості на виплату грошей і підписувати її;

— щодня в кінці робочого дня виводити залишок грошових коштів в касі підприємства і передавати в бухгалтерію звіт касира (копію записів в касовій книзі) разом з прибутковими касовими ордерами і видатковими документами під підпис особи, яка здійснює контроль за веденням касових операцій;

— виконувати інші обов’язки зі збереження в касі грошових документів, цінних паперів та інше.

На практиці перелік обов’язків касира може значно відрізнятися від передбаченого Довідником № 336. Конкретні вимоги до касира підприємства, перелік його обов’язків і функцій, а також порядок притягнення до відповідальності за невиконання покладених на нього функцій встановлюють в посадовій інструкції касира.

Посадову інструкцію оформляють у двох примірниках. Один зберігається у відділі кадрів підприємства, а другий передається працівникові. Після її затвердження керівником підприємства посадова інструкція доводиться до відома працівника під підпис.

У загальному випадку трудові функції касира безпосередньо пов’язані зі зберіганням переданих йому грошових коштів. Крім того, посада касира передбачена в Переліку № 447. З цього випливає, що при прийомі на роботу касира керівник підприємства повинен укласти з ним договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.


Обмеження суми готівкових розрахунків


Як визначено в частині. 3 статті 1087 ЦКУ, граничні суми розрахунків готівкою для фізичних та юридичних осіб, а також для фізичних осіб — підприємців встановлюються Національним банком України.

Згідно Постанови Правління Національного банку України 06.06.2013  N 210 ці суми залежать від того, які суб’єкти господарювання розраховуються між собою.

 

№ з/п Суб’єкти у розрахунках Гранична сума готівкових розрахунків
1. Підприємство (підприємець)  між  собою  протягом  одного дня 10 000 (десяти тисяч) гривень;
2. Фізична особа  з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) 150 000 (ста п’ятдесяти тисяч) гривень;
3. Фізичні особи між собою за  договорами  купівлі-продажу,  які підлягають  нотаріальному  посвідченню 150 000 (ста п’ятдесяти тисяч) гривень.

Поширюються зазначені обмеження як на того суб’єкта господарювання, який виплачує готівку, так і на того, який її приймає (див. лист НБУ від 24.03.2014 р № 11-117 / 12189, консультацію в категорії 109.21 ЄБПЗ).

При цьому не обмежується кількість суб’єктів, з якими ви можете здійснювати готівкові розрахунки протягом дня (п. 2.3 Положення № 637). Це означає, що сукупна сума денних готівкових розрахунків може перевищувати встановлені межі. Головне, щоб вона не перевищувала їх за одним з контрагентів. Також не обмежується кількість платіжних документів, якими оформлюються готівкові розрахунки одного контрагента з іншим.  


Ліміт каси


Ліміт залишку  готівки в касі (далі — ліміт каси) — граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час (п. 2.8 Положения  № 637). Тобто це певна сума готівки, більше якої в касі підприємства не можна залишати на кінець робочого дня. За перевищення ліміту каси накладається штраф. А для підприємств, які не встановили ліміт каси (незалежно від причин), він буде вважатися нульовим. В такому випадку вся готівка, яка залишиться в касі на кінець робочого дня, буде вважатися понадлімітною (п. 5.8 Положення № 637).

Втім, є виключення з цього правила:

— суб’єкти господарювання, яким ліміт каси не встановлюють.Згідно п.2.7 Положення № 637, ними є банки та фізичні особи-підприємці та, згідно п.5.6 Положення №637,

— релігійні організації (релігійні громади, управління і центри,  монастирі, релігійні  братства,  місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади), які не здійснюють виробничої або  іншого виду підприємницької діяльності.

Крім того, є категорії осіб, на яких вимоги Положення № 637 не поширюються.

Це, згідно п. 1.1:    

а) розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями;    

б) представництва  іноземних  організацій  і  філій,  які  не  здійснюють підприємницької діяльності.  Порядок розрахунку ліміту кас наведено в таблиці: 

Метод визначення ліміту каси Схемарозрахунку ліміту Хто застосовує Розмір ліміту Суми,які беруть участь в розрахунку
Виходячи  з середньоденного надходження готівки в касу ліміт каси розраховують  як відношення готівкової виручки / надходжень готівки (крім отриманої з рахунків в банках) за будь-які 3 місяці поспіль з останніх 12 місяців до кількості робочих днів підприємства цього тримісячного періодуЦей метод доцільно застосовувати у роздрібній торгівлі підприємства, здають готівкову виручку (готівку) в банк щодня (в день її надходження в касу) або наступного дня після надходження її в касу; встановлюється у розмірі, необхідному для забезпечення роботи підприємства на початок робочого дня, але не більше розміру середньоденного надходження готівки в касу (за будь-які 3 місяці поспіль з останніх 12 місяців) У розрахунку бере участь готівкова виручка (надходження в каси, крім сум, отриманих з банків).В готівкову виручку включають ( п . 1.2 Положення №637):1 ) суму фактично отриманих готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);2) позареалізаційні надходження- надходження від операцій,що безпосередньо не пов’язаних з реалізацією продукції (товарів, робіт , послуг) і іншого майна (включаючи основні засоби, нематеріальні активи , продукцію допоміжного і обслуговуючих виробництв).Треба зауважити: в розрахунок також потрапить готівка, яка поступила в касу підприємства-комісіонера від покупців за товари, що належать комітенту (Лист НБУ від26.02.2007р № 11-113 / 731-1992 та роз’яснення фіскалів з категорії 109.16 ЄБПЗ )
підприємства, які розташовані в населених пунктах, де немає банків, і яким у зв’язку з цим встановлений строк здачі прибутків не рідше ніж 1 раз в 5 робочих днів. встановлюється в розмірах, що залежать від встановлених термінів здачі готівкової виручки і її суми, але не більше 5 кратного розміру середньоденних надходжень готівки (за будь-які 3 місяці поспіль з останніх 12  місяців)
Виходячи з середньоденний видачі готівки з каси Ліміт каси визначають як відношення сум, виплачених з каси на різні потреби, в тому числі на відрядження (за винятком виплат, пов’язаних з оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів) за будь-який 3 — місячний період з останніх 12 місяців, до кількості робочих днів підприємства в такому періоді. Цей метод має сенс застосовувати підприємствам, які не здійснюють готівкові розрахунки за товари (роботи, послуги) (тобто, надходження в касу виручки відсутнє), але при цьому видають готівку з каси (наприклад, готівкову виплату підзвітних сум). НБУ в листі від 01.03.2005р № 11-111 / 680-1907 запропонував використовувати цей спосіб розрахунку ліміту каси підприємствам оптової торгівлі, які застосовують безготівкову форму розрахунків за товари Всі підприємства, які застосовують цей метод, ліміт каси встановлюють в сумі не більше, ніж розмір середньоденної видачі готівки (за будь-які 3 місяці поспіль з останніх 12 місяців) У розрахунок включають виплати готівки на різні потреби, зокрема (див. Листи НБУ від 29.02.2008 р    № 11 113 / 818-2372  від 16.10.2007 р     № 11-113 / 3889-10550 та консультації податківців в категорії 109.16 ЄБПЗ):- на відрядження,- під звіт для придбання будь-якого майна або оплати робіт та послуг;- для здачі в банк;- засновнику при повернення його частки в статутному капіталі;- для видачі позики;- на інші потреби. Зауважте: готівкою, яка видана з каси підприємства для здачі в банк, можуть бути як суми, отримані від покупців (торгова виручка), так і суми, раніше отримані з банку на господарські потреби. Не включають в розрахунок виплати, пов’язані з оплатою праці; пенсій; стипендій; дивідендів

 Відповідальність у сфері готівкового обігу

Крім фінансових санкцій , що накладаються на суб’єктів господарювання , за порушення в сфері готівкового обігу до працівників підприємств і підприємцям можуть бути застосовані заходи адміністративної відповідальності згідно Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Фінансові санкції.

Застосовувати штрафні санкції до суб’єктів господарювання – порушників мають право посадові особи органів ДФС України на підставі матеріалів проведених ними перевірок та подання Державної фінансової інспекції, фінансових органів та органів Національної поліції в установленому законодавством порядку . Штрафи накладають в розмірах, що діють на день завершення перевірок або на день одержання органами ДФСУ зазначених подань (ст. 2 Указу президента України від 12 червня 1995 р. «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» №436/95 (далі Указу № 436)).

Інформацію щодо санкції, які застосовуються до суб’єктів господарювання — порушників правил роботи з готівкою наведемо в таблиці нижче.

 

№ з/п Вид порушення Санкції за порушення Нормативні акти
1. Перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі Штраф у розмірі 200 % суми виявленої понадлімітної готівки за кожний день абзац другий ст. 1 Указу № 436
2. Неоприбуткування (неповне та / або несвоєчасне оприбуткування) готівки в касі Штраф у розмірі 500 %

Не оприбуткованою суми

абзац третій ст. 1 Указу № 436
3. Перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також видача готівкових коштів під звіт без повного звіту за раніше видані кошти Штраф у розмірі 25 % виданих під звіт сум абзац п’ятий ст. 1 Указу № 436
4. Проведення готівкових розрахунків без надання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), що підтверджує сплату покупцем готівкових коштів Штраф у розмірі сплачених коштів абзац шостий ст. 1 Указу № 436

 

Перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі

При проведенні перевірки податківці порівнюють записи про фактичні залишки готівки в касі за касовою книгою з установленим лімітом каси за кожний день. При цьому не має значення, були в цей день касові обороти чи ні. Зразок розрахунку понадлімітних залишків готівки в касі наведено в п. 7.23 Положення №637. Але в розрахунок не повинні бути включені суми, що не вважаються понадлімітними відповідно до п. 5.9 цього Положення. Крім того, не беруть у розрахунок кошти, призначені для виплат, що належать до фонду оплати праці, стипендій, дивідендів, якщо вони зберігаються в касі протягом дозволеного п. 2.10 Положення № 637 терміну.

Штраф за перевищення встановлених залишків готівки в касі також може бути застосований до підприємства у випадку виявлення під час його перевірки не підписаних одержувачем видаткових касових документів. Підставою для цього є п. 7.24 Положення № 637. Так, при виявленні видаткових касових ордерів або відомостей на виплату грошей, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача, сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі в день, в якому зазначені видаткові документи оформлені. Надалі ця сума для розрахунку понадлімітних залишків готівки не береться. 

Неоприбуткування (неповне та / або несвоєчасне оприбуткування) готівки в касі

Цей штраф застосовується за кожен факт такого порушення. Також, якщо під час перевірки контролюючим органом у касі підприємства будуть виявлені суми готівкових коштів, не підтверджені прибутковими касовими ордерами, їх визнають неоприбуткованими (п. 7.19 Положення № 637 ) .

Перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки

Щоб уникнути застосування зазначеного штрафу, підзвітні суми повинні повертатися до або під час надання Звіту про використання підзвітних коштів згідно з вимогами ПКУ та з урахуванням термінів видачі готівки, що передбачені п.2.11 Положення № 637.

Проведення готівкових розрахунків без надання одержувачем коштів платіжного документа

За роз’ясненнями податківців, викладеним в листі ДПАУ від 30.12.2005 р № 13363 / 6 / 23-8019, зазначений штраф застосовується до суб’єкта господарювання, у якого при перевірці виявляються затверджені звіти про використання підзвітних коштів, за якими підзвітним особам зараховано (виплачено) суми готівки, не підтверджені відповідними розрахунковими документами.

 

Крім фінансових санкцій , перерахованих в таблиці, Указ № 436 передбачає покарання ще за два види порушень:

1) за витрачання готівки з виручки на виплати, пов’язані з оплатою праці, за наявності податкової заборгованості (абзац четвертий ст. 1);

2) за нецільове використання готівки, отриманої в банку (абзац сьомий ст. 1).

Але Положення № 637 не містить ніяких обмежень щодо виплат з виручки.

Відповідно з моменту набуття чинності цього документа (15.02.2005 р.) за виплату з виручки заробітної плати не може бути накладено штраф, встановлений абзацом четвертим ст. 1 Указу № 436. Це підтверджують Нацбанк України (Лист від 18.12.2006 р № 11-115 / 4668-13627) і податківці (Лист ДПАУ від 15.06.2006 р № 6563/6 / 23-8019, консультацію в категорії 109.21 БЗ).

Про нецільове використання коштів, отриманих з банківського рахунку, абзац сьомий ст. 1 Указу № 436 за таку дію передбачає штраф у розмірі витраченої готівки. Однак ця норма суперечить Положенням № 637. НБУ в листі від 26.01.2005 р № 11-111 / 226-703 роз’яснив, що на даний час не діє вимога про використання виключно за цільовим призначенням власних готівкових засобів суб’єкта господарювання, отриманих з банківського рахунка за грошовим чеком. Тому кошти , отримані для видачі працівнику авансу на відрядження, при зміні обставин можна цілком законно направити на господарські потреби.

Про незастосування штрафу за нецільове використання коштів вказувалося також в листах НБУ від 01.04.2005 р № 11-113 / 1077-3214 та від 13.04.2005 р № 11-113 / 1228-3747. Разом з тим, на думку фіскалів, викладеному в консультації з категорії 109.21 ЄБПЗ, згадана санкція може застосовуватися і зараз. При цьому під нецільовим використанням готівкових коштів податківці розуміють їх витрачання на цілі, не пов’язані з веденням господарської діяльності.

Штрафи, передбачені Указом № 436, є адміністративно-господарськими санкціями (Лист НБУ від 10.08.2007 р № 11-113 / 3036-8220, оглядовий лист ВГСУ від 24.10.2008 р № 1776/100 / 13-08). Але чи застосовуються до них терміни давності, встановлені ч. 1 ст. 250 ГКУ?

За загальним правилом адміністративно-господарські санкції можуть бути накладені протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через рік з дня його здійснення.

Але, з тих пір, як в ст. 250 ГКУ з’явилася частина 2 (т. Е. З 01.01.2011 р), ці загальні правила не поширюються на штрафні санкції, контроль за дотриманням яких покладено на фіскальні органи.

На думку НБУ, такі штрафи можуть застосовуватися протягом терміну, встановленого ст. 102 ПКУ, тобто 1095 днів (Лист від 09.03.2011 р № 11-117 / 982-3354).

Судові органи в даний час також вважають , що терміни , передбачені ч . 1 ст. 250 ГКУ, не поширюються на штрафи, які застосовуються відповідно до Указу № 436 за порушення правил готівкового обігу (Ухвала ВАСУ від 20.01.2016 р № К / 800 / 31021 / 14, постанову ВАСУ від 02.09.2015 р № К / 9991 / 78115 / 12).


 Адміністративна відповідальність


Крім санкцій до суб’єктів господарювання , за порушення вимог законодавства в сфері готівкового обігу на працівників підприємств і підприємців можуть накладатися адміністративні штрафи.

Тож, треба пам’ятати, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш ніж через 2 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше 2 місяців з дня його виявлення (ч . 1 ст. 38 КУпАП) .

Про те, яка адміністративна відповідальність загрожує працівникам підприємств і підприємцям, зазначено в таблиці.

 

№п/п Вид порушення Санкції за порушення Нормативні акти
1. Порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), в тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою Штраф у розмірі від 100 до 200 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (нмдг)

(від 1700 до 3400 грн.)

ч. 1 ст. 163-15 КУпАП
Ті ж дії, вчинені особою, на яку протягом року було накладено адміністративне стягнення за таке ж порушення Штраф у розмірі від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн.) ч. 2 ст. 163-15 КУпАП
2. Несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації грошових коштів Штраф у розмірі від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн.) ч. 1 ст. 164-2 КУпАП
Ті ж дії, вчинені особою, на яку протягом року було накладено адміністративне стягнення за таке ж порушення Штраф у розмірі від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн.) ч. 2 ст. 164-2 КУпАП
3. Здача виручки торговими підприємствами всіх форм власності, здійснюють реалізацію товарів за готівку, з порушенням термінів, встановлених правилами розрахунків і ведення касових операцій Штраф у розмірі від 17 до 88 нмдг (від 289 до 1496 грн.) ч. 1 ст. 164-4 КУпАП
Ті ж дії, вчинені особою, на яку протягом року було накладено адміністративне стягнення за таке ж порушення Штраф у розмірі від 43 до 175 нмдг (від 731 до 2975 грн.) ч. 2 ст. 164-4 КУпАП

 

У зв’язку з тим, що ст. 16315 КУпАП встановлює відповідальність не за будь-яке порушення норм Положення № 637, а тільки в частині готівкових розрахунків за товари (послуги), за порушення правил ведення касових документів адміністративна відповідальність на сьогоднішній день не встановлена. Цю думку розділяють і податківці (консультація в категорії 109.21 ЭБПЗ).